Україна

УКРАЇНА

Україна - це вибір:
чи - сином землі, чи - ніким.
Україна - це МИ,
а не поділ на Я і Край-Мене.
Україна - це мур,
що стоятиме сотні віків.
Україна - це світ
не відкритий, тому - незбагненний.
Україна - це вчинок.
Це - сум відчайдушних вагань:
другу допомогти,
а чи досі незнаній людині.
Хто ще не зрозумів?!!
Україна - це дар, а не дань.
Будьмо віддані їй,
«небезпечній» своїй Україні!
Україна - це дух.
Це - війною надірвана плоть.
Україна - це кров
з найріднішої свіжої рани.
Україна - це біль.
Біль, який доведеться збороть.
І ніяких «але ж...»!
Бо інакше - країни не стане.
Україна - це дім,
до якого не стелено шлях.
Україна - це Крим,
і Донбас, і Полісся, й Карпати.
Україна - це мати
з обличчям в гірких ручаях.
Це - маленьке дитя
на долонях у тата-солдата.
Україна - це безмір
юнацьким очам осяйним.
Це - ядучо-тривке
відчуття наджорсткої провини,
попіл в грудях батьків...
Так вже сталось,
нам жити із ним.
Бо без нього -
немає ні нас, ані в нас - України.

Тетяна Яровицина