ВІРШІ ПРО ТАТА від українських поетів

18.08.2022

Татова любов

Татова любов - як літній день,
Пахне потом, хлібом, споришами...
Не знайти такої вам ніде, -
Ну - хіба що на долонях мами.

Татова любов - як джерело,
Чиста, світла: п'ю - і не нап'юся.
Ще такої в світі не було, -
Ну, хіба що ув очах матусі.

Татова любов - немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, -
Ну, хіба що в материнськім серці.

Татова любов - мов океан,
Де - ні дна, ні берега земного...
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від - Бога.

Сергій Рачинець 


Хто научить?...

Хто научить жити свято,
Батьківщину берегти?
Ну, звичайно, - любий тато, -
Скаже кожний, я і ти.

Хто мене щодня голубить,
Зігріває, як вогонь?
Ну, звичайно, тато знову, -
З ним не матимеш журби.

Хто навчить любити працю,
Боже славити ім'я,
Зустрічати сонце вранці
Ніжним співом солов'я?

Тато! Тато! Звісно, тато! -
Ляже думка на чоло.
Чи було б сьогодні свято,
Якби тата не було?

Сергій Рачинець 

****************

Диво-татусь

Як весняне сонечко
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.

Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка,
в татовій руці.

Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.

Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.

І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.

Побажав маляточкам -
хлопчикам й дівчаточкам -
мати добрих, лагідних
диво-татусів.

Леся Вознюк 

****************

Малий

О, татові добре -
Замажеться в сажу,
І мама нічого,
Нічого не скаже.

Води підігріє
І кличе: - Вмивайся.
А як я замажусь -
У дім не з'являйся.

Мій тато одягнеться,
Піде до парку,
А я лиш на вулицю -
Зразу і сварка:

- Ти сам не виходь,
Бо наїде машина!
А що я, не бачу?
Хіба я дитина?

Мені вже чотири,
Два тижні на п'ятий, -
Чого ж я не можу,
Як тато, гуляти?

А мама сміється:
- Не буду сваритись.
Внеси нам з криниці
Водички напитись.

- Хіба я дістану
Руками до зрубу?
- Тоді поклади
Це поліно у грубу.

- Та я те поліно
Й підняти не можу.
- Тоді ти полагодь
В саду огорожу.

- Там високо дуже
Прикріплена лата.
- Отож, мій малий,
Не рівняйся до тата.

Платон Воронько 

*****

Вершник

На коліні гарно в тата,
мов на конику, скакати!
А на справжньому коні
трохи боязно мені.

Анатолій Костецький 

* * *

Дуже легко й дуже просто
Перегнати тата в зрості,
Та щоб стать таким, як тато,
Треба ще й розумним стати.

Анатолій Костецький 


************

Друге місце

- От я біг на лижнім кросі -
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв...
- Ну, а бігло ж вас багато?
- Бігли вдвох ми: я і тато!

Грицько Бойко 

* * *

- Як тебе звати?
- Так, як мого тата.
- Ну, а тата ж як?
- Тата звати так,
Як зовуть мене:
В нас ім'я одне!

Грицько Бойко
 

Лампочка-шахтарка

Чистила я татову
Лампочку-шахтарку.
Чистила старанно,
Що аж стало жарко.

Любо подивиться!..
Я мерщій до хати,
Щоб свою роботу
Тату показати.

Тато посміхнувся:
- Зроблено як треба!
Тільки ж, помічнице,
Подивись на себе!

Вся ти забруднилась -
В сажі навіть кіски.
Ти - немов шахтарська
Лампочка до чистки.

Грицько Бойко 

***************

Рідний тато

Тату, рідний, мусиш знати -
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?

Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!

Сергій Гордієнко 

**************

Тато

Добре, в кого тато є,
дужий, працьовитий:
і поради він дає,
як то в світі жити,
і за руку проведе
там, де слизько йдеться:
з ним дитина не впаде
і не спотикнеться.

Він працює цілий день,
а з роботи прийде, -
наче сонце золоте,
в хаті сонце зійде:
втіха-радість настає,
гріє всіх, голубить...
Добре, в кого тато є -
той, що діток любить!

А без тата - що робить?
Суму повна хата...
Боже, Боже! Заступи
всім сиріткам тата!

Олекса Кобець 

*******************

Тато

Все на світі вміє тато:
Може шафу змайструвати,
Швидко цвях заб'є у стіну,
Ще й полагодить машину.
Я завжди йому кажу:
- Тату, дай допоможу!

Яни Мазур 

*************

Люблю тата

Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує,
Чи співа,
Чи він майструє
Щось бува,
Чи він читає,
Чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу,
Я стерплю.
Бо все одно його люблю!

Олег Бундур 

***********

Мій тато

Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
- Котрий найдорожчий тато?
- Мій, - скажу я без запинки,

І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, - я не дбаю -
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.

Сергій Гордієнко 

***************


Вірш про тата

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти.

Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв...
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..

Тетяна Корольова 

**********************

Татко і матуся

А у мого татка широченні плечі:
зручно тут сидіти, видно вдаль малечі.
Дужі та міцнющі татко руки має.
Він мене високо вгору підкидає.

А в матусі ручки лагідні й тепленькі,
пригортають ніжно до свого серденька.
Усмішка ласкава, очі волошкові,
сповнені терпіння, доброти, любові.

Як візьму за руки татка і матусю,
то нічого в світі з ними не боюся.

Леся Вознюк 

*****************

Тато і мама

Два слова чарі́вних - лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

Бо тато і мама - це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.

Два слова крилатих - і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі - це наше життя!

Надія Красоткіна

***************** 

А батьківська хата на любов багата

А батьківська хата на любов багата
І було в ній стільки щастя і тепла,
В ній звучала пісня радісна й крилата,
І жила там казка, ласка там була...

Мудрий усміх тата, світла пісня мами,
І гостинність щира, ніжність, доброта.
А на свято пахло в хаті пирогами,
І жила там завжди істина проста.

Розлетілись діти, спорожніла хата,
Та лишилась в серці та любов свята,
На яку хатина в нас була багата,
На добро і щирість в будні і в свята.

Хоч нема вже мами, і немає тата,
Залишились в серці їх прості слова,
Те гніздечко рідне, пісня їх крилата
І любов безмежна в серденьку жива.

Надія Красоткіна