Про книжку "Я Є"
Збірка поезій "Я Є" побачила світ цього року у видавництві "Майстер книг". Містить вірші-рефлексії, вірші-роздуми, вірші-спомини та вірші-історії 2017-2025 років, раніше не публіковані.
Тематично непроста, вона - про все, що нуртує в душі жінки - особисте, особистісне, громадянське, материнське, дочірнє. Війна, пандемія, втрати, любов, розлука, біль і пошук нового "Я" як спосіб самозцілення, нескінченне терпіння і шлях у тисячі кілометрів до відчуття " я Є" - у розділах "Сірим по сірому", "Україна.Свобода.Істина", "Екологія пам'яті", "Цей ранок як рана", "Шлях до себе крізь кляту війну"...
Книгу присвячено українцям початку ХХІ століття, які дають раду собі й підтримують одне одного. Цей світ, цей самопрояв тримається на вдячності, любові, надії і вірі в Завтра, шукає сенси і рішення та знаходить опори в цей непростий час, як білка на обкладинці книги.
"Я Є" спершу планувалася як вибране з усіх 6-7 сотень віршів, написаних мною в різні часи. Але в якийсь момент я зрозуміла, що доцільно закрити один з найскладніших періодів життя окремою збіркою. Ця книжка далася мені непросто, укупі з життєвим періодом, у якому для однієї людини виявилося забагато: напруги, надриву, втрат, нерозуміння, супротиву непевним подіям...
У цій книзі майже все - "проти шерсті", може, тому й люблю її найдужче і підсвідомо тримаю при собі. Як зазвичай тримають малих дітей і болючі дорослі досвіди. Тож "Я Є" - це не про величину накладу, а про величину досвіду. Тож ви не знайдете її ніде, як особисто у автора і в кількох бібліотеках Києва і Львова.
Якби мене запитали, як правильно пишеться назва книги, я б написала також проти шерсті: "я Є". Бо саме в цьому великому "Є" - процес, якому "я" іноді заважає.
Видання проілюстроване фоторороботами київської фотографині та підприємиці Ганни Семенової.
За духом збірка є продовженням "Тендітної Сили", тож варто її сприймати саме так. З 2014 по 2019 рік я писала багато болючих віршів, тож іноді може здатися, що в "Я Є" бракує системного болю, або він не такий. У "Я Є" багато бунту, спротиву та неприйняття. Але не можна розмежувати життя на два окремі періоди, як книжки.
У вибраному все стає на свої місця. Воно, практично сформоване, чекає на читацькі відгуки. Що є важливим для мене, як людина, як авторка, я усвідомлюю. Хочеться відчути, що є важливим для мого читача і дати йому це. Бо часом його вибір падає на вірші, на які я ніколи не робила великих ставок. А вони несподівано резонують із його досвідом і він ставить на них найвищий бал.
Саме тому відсів вибраного триватиме ще рік-другий. Зрештою, це природний процес. Хай вилежиться і почекає якогось там ювілею, бо ж є ще збірка присвят дорогим мені людям, і мені хочеться, аби вона відбулася.