ВІРШІ. Лірика

А знаєш, якось не цікаво,
чи на землі жили до мене
жінки. Чого вони чекали?..
Що думали про незбагненне?..
Як нездійсненому корились?..
Чим надихали-чарували
свого єдиного?.. Немилість
від нього мали чи не мали?..
А я прийшла на землю грішну -
і все змогла, і все здійснила,
про що не мріялось колишнім,...

Розчаруй мене - і я піду,
і мені полегшає нарешті:
вивільню зухвалість молоду
для новітніх відчайдушних звершень.

Раптова зустріч.
- ТИ? Невже?! Дива...
Та де?! В курортнім місті. На базарі.
(Таке з людьми трапляється, бува.
Та й інше - теж. Сто років, як не в парі).